Днем народження Южноукраінська можна вважати кінець квітня 1975 року, коли члени першого ударного десанту будівельників Південно-Украінської АЕС вивели землерийні машини на колгоспне поле, що розкинулось на південній околиці древнього села Костянтинівки. Перед тим, як остаточно визначитись з місцем розміщення нового міста, проектувальники й економісти розглядали кілька проектів. Після тривалих обговорень, перевагу отримав проект, згідно з яким використовувалася найменша кількість сільськогосподарських угідь, місто повинно звестися на прибережних схилах та займати частину сільської забудови. Таке рішення додавало проблем будівельникам. З Іншого боку, вони навіть раділи з того, що їм вдасться повторити унікальний проект Будапешта і збудувати сучасне гарне місто на берегах древньої ріки і, таким чином, продовжити історичну славу запорізького козацтва і відомої Буго-Гардівської паланки, котра у 16-18 століттях розміщувалась на бузьких берегах.

Будинки в Южноукраїнську росли, ніби гриби після дощу. Перший багатоповерховий сучасний робітничий гуртожиток було споруджено всього за сім місяців (на знімку праворуч), а житлові будинки приймали новоселів через вісім місяців. Півтора року затратили на спорудження школи №1, за рік і шість місяців звели дитячий комбінат. На очах росли об'єкти соціального, торговельного і побутового призначення і разом з новозбудованими житловими будинками шикувались у стрункі вулиці і компактні двори.

Перший мікрорайон з населенням близько десяти тисяч чоловік було збудовано всього за чотири роки. А далі... місто впевнено крокувало назустріч з Костянтинівкою і розкинулось новобудовами над Південним Бугом.

Спорудження міста і атомної станції було покладено на колективи тресту "Донбасенергобуд". Спеціалісти з різних куточків Радянського Союзу приїздили у Прибужжя, щоб докласти своїх рук до спорудження унікального енергетичного комплексу та міста, до них приєдналось чимало місцевих жителів. Завдяки їхнім зусиллям, на півночі Миколаївської області з'явились нові промислові підприємства, що спеціалізувались на виконанні будівельно-монтажних, транспортних, земляних, електромонтажних, сантехнічних та інших робіт.

Перші новобудови робітничого селища будівельників та енергетиків були віднесені до складу Костянтинівської селищної ради Арбузинського району і отримали назву Костянтинівка-2. У квітні 1987 року Президія Верховної Ради Української РСР надала робітничому селищу енергетиків статус міста обласного підпорядкування. Після цього тут були сформовані органи міського управління. Міську раду очолив М.К, Стулін, а міськвиконком - Є.Ф. Вичалківський. їх наступником став М.І. Тульський.

Южноукраїнськ завдячує своїм народженням колективам дирекції та управління будівництва Південно-Української АЕС, домобудівного комбінату №4, "Донбасенергобудмеханізацїї", монтажних управлінь тресту "Теплоенергомонтаж", "Електропівден-монтаж", "Донбасенергоспецмонтаж", "Атомгідроенергомонтаж" та багатьох інших, що наполегливо працювали на спорудженні об'єктів житла та соцкультпобуту. Результат їх двадцятип'ятирічної праці - це чудове місто на високому березі Південного Бугу, ім'я якому - Южноукраїнськ. В його просторих вулицях, проспектах, майданах, ошатних дворах збереглося тепло сердець тих, хто доклав розуму і сил для його спорудження. Це передусім керівники, які винесли на своїх плечах всі труднощі сучасного містобудування: Г.В. Сосєденко, В.П. Фукс, І.ф. Махота, В.С. Загорський, В.І. Бахов, В,А. Житній, М.В.Василенко, Г.В. Сазонов і ті, хто сьогодні продовжує будівництво в Южноукраїнську, забезпечує його повноцінне життя: Ю. О. Нагулко, В.А. Соловйов, С.І. Судаков, Д.Г. Кучеренко, А.С. Бунов, В.К. Пароконний та багато інших.

За гідний вклад у будівництво та становлення міста 10 южноукраїнцям присвоєно звання "Почесний громадянин Южноукраїнська". Серед удостоєних найвищої міської відзнаки - Л.В. Бушуєва, М.О. Козуєк, М.Н, Лужанський, Д.Г. Мельник, Г.Т. Погрібна, В.А. Соловйов, Л.М. Корчагін, В.П. Фукс, Е.П. Боровик, Г.В. Сосєденко.

Пройшло чверть століття. На повну потужність працює атомна станція, на березі Південного Бугу виросло сучасне місто, де створено всі умови для життя, праці, відпочинку, зміцнення здоров'я, творчого.розвитку особистості. Атомна станція і місто завжди були і лишаються у міцному союзі, де спільні проблеми і спільні успіхи, і шлях в майбутнє один.